Дезінфекційний розчин став такою ж нашою повсякденною реальністю, як годинник чи смартфон. Краще не виходити з дому без власного флакона в сумці. Що ж, настав час ближче познайомитись із новим атрибутом сучасності.

1 Першим почав використовувати антибіотики в медицині британський хірург Джозеф Лістер 1867 році
Він опублікував наукову працю "Антисептичний принцип в хірургічній практиці". На це Лістера надихнув інший відомий науковець − Луї Пастер, який на два роки раніше розробив теорію, зараз відому, як пастеризація.
2 Першим медичним антисептиком була карболова кислота (фенол)
Його виготовляли шляхом перегонки кам'яновугільної смоли. Після відкриття Джозефа Лістера речовина набула неабиякої популярності. Ще б пак − смертність після хірургічних втручань різко знизилась з 50% до 15%. Раніше навіть така проста річ, як відкритий перелом чи гнійник могли призвести до передчасного завершення життя.
3 В Україні широкому застосуванню антисептиків в медицині посприяв Микола Пирогов
Так, цей видатний лікар та науковець не тільки створив перший анатомічний атлас, заснував військово-польову хірургію та започаткував використання анестезії. Він ще й ввів практику широкого застосування антисептиків. Чим урятував сотні життів українців, як військових, так і цивільних.
4 На початках було багато противників використання антисептиків в медицині
Карболова кислота, як й інші речовини, що використовувались в кінці XIX сторіччя, була досить токсичною. Вона викликала подразнення тканин хворого. Та дуже погано впливала на руки хірурга. В медичних колах виникла дискусія про те, що важливіше − врятувати більше хворих чи зберегти руки хірурга. Оперуючих спеціалістів в ті часи було дуже мало − одиниці на країну. Тому їх руки справді були золотими.
5 "Зеленка", яку використовували в якості антисептику в СРСР − звичайний барвник
Він так й називається − "Діамантовий зелений". Це синтетичний аніліновий барвник. В якості антисептику його використовували тільки в Радянському Союзі та деяких його сателітах. Антисептичні властивості речовини відкрили випадково, спочатку її хотіли використати, аби підфарбувати бактерії для вивчення їх під мікроскопом. Його популярність в СРСР пояснюється просто − низька ціна виробництва.
6 В Європі частіше в якості антисептику використовують хлоргексидин
Цю речовину відкрили в середині минулого сторіччя. Вона не викликає подразнення чи больових відчуттів при потраплянні на відкриту рану. Тому популярність хлоргексидину стрімко зросла. На жаль, у сучасних умовах він не дуже підходить. Для ефективної боротьби з вірусами потрібна концентрація не менше 2% хлоргексидину в розчині. А більшість антибактеріальних антисептиків містить лишень 0,05-0,02%.
7 Найдешевшим та ефективним антисептиком вважається розчин звичайного етилового спирту
У концентрації приблизно 83% частини спирту 96%. Саме такий антисептик рекомендує Всесвітня організація охорони здоров'я. Суттєвий недолік − спирт сильно висушує шкіру, що може призвести до її розтріскування. Проте цей недолік легко усунути. Достатньо додати до спиртового розчину зовсім трішечки гліцерину.
8 Харчові консерванти розробили на основі антисептиків
Бізнесмени з харчової промисловості швидко зрозуміли, що вони теж можуть використати теорії, розроблені для медицини.
Джерело - https://spirt-opt.site/