На зустріч з бичком-годувальником - Aray - ЩОДЕННИКИ - UA MOTO (Україна, Мотоцикли, Байкери, Ukraine, Motorcycles, Bikers)

укр eng рус
форуми | щоденники | YouTube | спільноти | архіви | пошук | uaмото | ПДР | FAQ | контакт | реклама | крамниці | хто є хто | 2017
ПОШУК МОТО | 26.8
https://oh.ua/greencard/
Ім'я: Пароль: Забули пароль ? +РЕЄСТРАЦІЯ [?]
Увага! Вхід по незахищеному з'єднанню. Щоб захистити передачу даних клікніть тут »

Якщо кликнути можна побачити фото повністю
кликнути для збільшення
Щоденники«««»»»
««Щоденник Aray'a»»

Автор: Aray 20/06/2017 15:54 rss


в livejournal в facebook

На зустріч з бичком-годувальником

Переглядів: 834 • Останній перегляд: 17/11/2017 05:35

Оскільки на колесах на данний момент була дорожня гума, то було вирішено їхати на моря. Але свої корективи трохи внесла і погода. Тому, хоча ближче було б до Кирилівки, але більш сонячно виходило в Бердянську, тим більше я там ще не бував, туди і помчали.

Як ніяк ми ж на ендуро, тому прямувати асфальтом було б нуднувати, через це швиденько накидав трек полями, селами. Вийшло по факту якось так і 350км туди:

Трек

Діючі особи ті ж самі, і вони так само запізнюються на старт (не будемо тикати пальцем у Віталіка). Зустріч на 9:00, по факту в 9:13 він тільки виїхав з дому, а це ще хвилин 20-30 до місця зустрічі. Ми чекали, парилися а іноді хваталися за голову від цього.







В 9:35 терпець вже остаточно урвався, ще й якесь п’яне тіло почало розпитувати про мопеди, тому написав смс де зустріч далі по треку і ми поїхали.

Погода була чудова, зранку ще прохолодно, за містом у балках квіти і трави наповнювали наші легені неймовірними запахами. Дуже сподобався цей відрізок треку, від Придніпровська до перетину з трасою на Крим.

Далі знайшли нашого загубленого третього і гайнули знову полями. Поки ще сонце остаточно не випалило все, було водночас і добре і погано їхати, тому що висота трав і бур’янів інколи досягала до бака, і ні колій, ні інших перешкод не було видно. В одному такому місці я вскочив у колію і вилетів з сідла, не страшно, але бронетрусіля допомогли, а то б приклався добре.

Потім трохи нестиковка трека з реаліями, через це довелось повертатися на трек через поле з пшеницею, доречі, доволі високою, а потім прорубуватися через посадку. Мабуть мені вдалося це зробити найкраще, бо Віталік зовсім поклав догори ногами мопед, а Іра полірнула по повній виїзд до дороги.







Далі особливо нічого й не запам’яталось, хоча нові дороги завжди цікаві, але коли то в основному розбиті села, то приїдається. Хіба що ось, поле маків, гарно!




Ще ми якимсь чудом постійно уникали зустрічі з хмарами та дощем, можливо тому, що Віталік тикав їм постійно факи у небо. Але це допомогло. Навіть значні пориви вітру, які нас весь час переставляли на дорозі, ближче до моря притихли і ми вискочили на беріг.




Перші враження від моря були, скажимо так, НІЯКІ. Бо дивишся з кручі, а море якогось мутного і червоного кольору. Мабуть від прибрежної глини. Тому проскочив бережком, поїхали до центру міста, аби відвідати нашого годувальника.

Ось він у всій красі.




І якесь чудовисько позаду.




Декілька фото і треба шукати їжу та двигати на косу.







Все, завдання номер раз виконане.




А ось під час виконання другого, відбувся казус. Їдемо, розмовляємо з Віталіком по гарнітурі, ось вже дельфінарій, далі аквапарк, попереду пост поліції. Поліцай переходить дорогу, ну трохи зменшили швидкість, ось до нього метрів 15. А в цей час ми говоримо про те, де б це нам купити бичків на вечір, і тут мій співрозмовник видає геніальну фразу: «а давай запитаємо у поліцая», на що я реагую миттєво, і починаю гальмувати і брати вправо до нього. Так, я зупинився біля нього, все чудово, починаю говорити і тут…в мене зправа влітає Іринка, чіпляє рулем мій баул і щоб не збити співробітника просто гальмує всим що є, ну і звісно юз, і падіння. Я ну зовсім не очікував такого розвитку обставин, оце то витнули номер… Ми швидко з поліцаєм піднімаємо мопед, підбігає ще декілька чоловік з будки, питають чи все добре, чи треба визвати швидку, але завдяки екіпу Іра відбулася лише синцями і переляком. Дяка всім святим.

Так, ситуація трохи банальна, як і завжди при дтп, один не попередив про зміну руха, другий не тримав дістанцію, чи перевищував швидкість, а в кінці отакі от трабли. Добре що все добре. Я винен що не попередив про зміну руху, і саме головне, моментально його змінив. Іра – не тримала дистанцію, Віталік, трясця йому – придумав запитати у поліцая. Ще й не було зеркал, можливо тоді б я побачив загрозу, а також в цей момент розмовляв по гарнітурі з іншим, така от купа факторів.

Все таки ми дізналися де базар і де бички )). Сама дорога по косі мені сподобалася, новенький якісний асфальт практично до маяка. Бички вийшли по 35-40грн за десяток.

Ще декілька перепон, у вигляді калюж, майже по колесо і ми вже на самому краєчку коси, місія виконана!




Гугл не збрехав, є якісь кущі, та можливість заховатися від сонця, вітра, та знайти дрова. Комарі були, але не багато, здувало вітром.




Швиденько розбили лагерь, я поліз купатися, більше ніхто не хтів, хоча вода була теплою, головне намочитися )). Сіли на бережку і під пиво з бичками зустрічали захід сонця.







Розпалили багаття, ще пару годин посиділи біля нього. Доречі, кущі на березі дуже колючі, тому їх краще ломати коли ще видно, а не вночі.

Ніч була теплою, практично не вкривався спальником, під ранок почало парити в палатці, довелося вилазити на свіже повітря, близко сьомої години.




Вітер практично стих, навколо нікого, лише в метрах 100 від нас купа рибалок. Які навіть пізніше підійшли практично до нас і ми на власні очі бачили, як витягли доволі велику рибину, а я гадав вони лише бичків ловлять. Ну й щоб прийти до тями я поліз купатися, вода трохи прохолодніше ніж учора, але головне залізти, далі не відчуваєш холоду.







Близько восьмої почали вилазити з берлоги інші. Поки те да се, сніданок, збори, купання загальне, знову ми виїхали близко 11 ранку.

Хоча прогнози і обіцяли дощ, але поки було сонячно і легка димка, завдяки їй було не дуже спекотно. Тому вирішили спробувати добратися берегом до Приморська. Хоча карти показували що доріг немає в тому напрямку, але я цьому не вірив.

І дійсно, добре накатана грунтовка практично в 98% випадків була, все інше проходили навпростець. Рекомендую катнути цім напрямком, дуже гарні краєвиди і візуально прозоре море.













Є де сісти на горбку і поміркувати про життя, чі просто погризти бичка.













І ось ми практично в Приморську, але якась застава з надписами «Стій, прохід заборонено, буде використана зброя» заставила нас об'їхати ці незрозумілі написи. Тому технічно, ми якісь 200м не доїхали саме берегом.

На годиннику майже 15, треба валити додому, тож асфальт і вперед. Нічого особливого більше не запам’яталося, хіба що черешні та шовковиця вздовж траси перед Токмаком, якими ми наїлися досхочу.

Якраз після Токмака почали нас лякати страшні хмари на небосхилі, і вже перед Василівкою вирішили трохи почекати, щоб не мокнути, заодно і перекусити.




Навіть турспортовода заманили своєю поляною. Чи то може зупинився відпочити.




Далі декілька крапель у Василівці все-таки отримали, ну а Запоріжжя вже було сонячне, а в Дніпро приїхали зовсім з чистим небом. Такі ось цікаві і насичені вихідні. Добре що не встигли згоріти на морі, але трошки загару отримали.

http://www.youtube.com/watch?v=Ia-iSphkINM











Коментарі:

Автор: leo23 | 23/06/2017 15:14 | Кому: Aray
Супер подорож!

Автор: Николаевич | 05/07/2017 22:34 | Кому: Aray
Иппать! Ты в Бердянске был! Могли бы встретиться.
Эххх!



Автор: Aray | 06/07/2017 11:27 | Кому: Николаевич
эээ, все было спонтанно, нет мне прощения )

Автор: Николаевич | 06/07/2017 22:29 | Кому: Aray
Ярик, каким топливом кормишь свою WR-ку? Там же ж степень сжатия - мама не горюй!


Автор: Aray | 07/07/2017 11:22 | Кому: Николаевич
кроме 95го она ничего не видела.

Незареєстровані користувачі не можуть коментувати.


час роботи скрипта: 0.46 секунд

Персональный счетчик статистики WWW.MOTO.KIEV.UA GOBLIN SHOW - ODESSA zaimka.net
  moto.kiev.ua topgun.org.ua rcracing.com.ua